.: января 2016

Виховна година до Дня збройних Сил України

Ведучий

Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію.

Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України "Про загальний військовий обов'язок" є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України!

Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

1-й учень

На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.

У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські воїни дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень

У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.

Другою частиною війська було народне ополчення – воїни. До ополчення приймали міський люд, селян – хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень

За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис. Стрільці - лук і стріли.

Головною ударною силою виступала важкоозброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.

Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.

Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень

6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати, а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.

Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

5-й учень

Україно!

Сивий степ - моя колиска.

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько,

Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,

Припаду чутливим серцем до трави

І почую: десь підкова плаче гірко

І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою

Скромний горбик і запорошений курган.

Ох, чимало костомахою-косою

Накосила тут розлючена карга!

Україно! Чую голос недалеко:

Ти могил не обмини, не обмани!

Я не знаю - джерело чи око предка

Пильно дивиться на мене з глибини.

6-й учень

Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди.

Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину...

За річкою вогні горять:

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатства розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

У долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть;

Коло шиї аркан в'ється,

А по ногах ланцюг б'ється...

Ведучий

Від татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.

А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

Життя на "вольниці" без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

7-й учень

Над Хортицею хмари, як віки...

Дніпро біжить за ними у погоню.

Сивіючі, обпалені боки,

Як на дніпровській переправі - коні...

Давай уяву пустим до води.

Які вона таїни перекаже.

Іди на клич, козацький кінь, іди

Ти не придуманий, ти справжній.

Я виріс тут і знаю, що трава,

Коріння переплівши, вкрила тайну -

Гетьманський скарб, де мерзне булава,

Де царгородський меч мовчить причайно.

8-й учень

Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського...

Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

(звучить пісня "Ой на, ой на горі...")

Ой на, ой на горі там женці жнуть,

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть,

Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть.

Попе..., попереду Дорошенко,

Попе..., попереду Дорошенко.

Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько,

Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько.

А по..., а позаду Сагайдачний,

А по..., а позаду Сагайдачний.

Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,

Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний,

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний.

Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний,

Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Мені, мені з жінкой не возиться,

Мені, мені з жінкой не возиться.

А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться,

Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться.

Ой хто, ой хто в лісі озовися,

Ой хто, ой хто в лісі озовися.

Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися,

Гей долиною, гей, гей широкою не журися.

9-й учень

Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

З суботи на неділю загадали на війну;

Загадали на війну, хто сина має;

А хто не має, нехай наймає.

Мала ненька одного сина Івана,

Та й та вислала, та научала:

"Ой їдь, сину, та на війноньку!"

10-й учень

Після приєднання України до Московщини права і "вольності" війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

Чорна хмара наступає,

Либонь дощик буде.

Вже ж нашого Запорожжя

Довіку не буде.

Бо цариця, наша мати,

Напуст напустила:

Славне військо запорозьке

Та й занапастила...

Ой із-за гори, з-за Лиману

Вечір повіває:

Кругом Січі Запорозької

Москаль облягає...

11-й учень

Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.

Але пам'ять про славне козацтво, його традиції, пам'ять про Січ не вмерла.

Ведучий

На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.

З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.

(звучить пісня "Ой у лузі червона калина")

Ой, у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,